ВСТУП
Метою цих Методичних рекомендацій щодо безпеки у надзвичайних ситуаціях в Дзержинському міському суді Донецької області (далі – Методичні рекомендації) є надання суддям та працівникам апарату Дзержинського міського суду Донецької області базових рекомендацій щодо дій і поведінки у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.
Будь який працівник Дзержинського міського суду Донецької області має право почуватись в абсолютній безпеці на робочому місці. У разі виникнення будь якої надзвичайної ситуації Ви маєте право повідомити безпосереднього керівника та керівництво суду.
1.1. Неідентифіковані особи
Якщо до Вашого службового приміщення, яке не відноситься до приміщень вільного доступу громадян увійшла невідома або підозріла особа, ввічливо зверніться до нього/неї і попросіть показати документи, а також повідомте про це керівництво суду та пост охорони суду, або поліцію за телефоном 102.
1.2. Безпека робочого приміщення
Швидка перевірка службового приміщення, зроблена працівником суду, який останнім залишає приміщення наприкінці робочого дня, допоможе усунути потенційні фактори небезпеки. Переконайтесь, що шафи і сейфи зачинені, офісне обладнання і світло вимкнені, вікна та двері приміщення зачинені.
1.3 Захист майна
Тримайте документи, готівкові кошти та особисті речі у безпечному місці у своєму службовому приміщення, не залишайте їх без догляду. Якщо Ви стали жертвою крадіжки, повідомте про це безпосереднього керівника, керівництво суду та пост охорони суду та поліцію за телефоном 102.
Нормативно-правову базу у сфері евакуації населення формують Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI (із змінами) (далі – Кодекс), Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 року № 841, Методика планування заходів з евакуації, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.07.2017 року № 579, Методичні рекомендації з питань організації планування та проведення евакуаційних заходів на об’єктах господарської діяльності у разі виникнення надзвичайних ситуацій, затверджені наказом Міністерства надзвичайних ситуацій від 07.09.2010 року № 761 та інші нормативні акти.
Відповідно до п. 7 ст. 2 Кодексу, евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення. Порядок проведення евакуації визначається Кабінетом Міністрів України.
Приписами ст. 33 Кодексу визначено, що евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об’єктовому рівні.
Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі види евакуації:1) обов’язкова; 2) загальна або часткова; 3) тимчасова або безповоротна.
Рішення про проведення евакуації приймають: 1) на державному рівні - Кабінет Міністрів України; 2) на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; 3) на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування; 4) на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів господарювання.
Обов’язкова евакуація населення проводиться у разі виникнення загрози: 1) аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин; 2) катастрофічного затоплення місцевості; 3) масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів; 4) збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період).
Евакуаційні заходи в мирний час в Дзержинському міському суді Донецької області проводяться за рішенням керівництва суду та/або керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, керівника аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації.
Будівлю суду в м. Торецьк обслуговує 22 Державний пожежно-рятувальний загін головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, розташований за адресою: Україна, Донецька обл., місто Торецьк, вулиця Грушевського, будинок 6.
Увага! Загальним пунктом збору працівників суду у випадку надзвичайної ситуації визначено укриття в будівлі за адресою: м. Торецьк, вул. Дружби 12.
Якщо Ви чуєте безперервну роботу електросирен протягом тривалого часу (більше 3 хвилин) - це означає сигнал тривоги – «Увага всім!».
Після цього необхідно включити засоби передачі інформації для прослуховування екстрених повідомлень. У повідомленні буде доведена інформація про загрозу, методах і способах захисту населення від неї, заходи щодо забезпечення безпеки.
Вислухавши повідомлення, працівники суду повинні:
1) діяти без паніки у відповідності з отриманими вказівками та рекомендаціями;
2) довести текст повідомлення до відома інших працівників або відвідувачів суду, особливо працівників, або відвідувачів суду з інвалідністю або обмеженим можливостями, у разі необхідності надати їм допомогу.
У разі доведення команди на укриття населення у сховищах цивільного захисту та підвальних приміщеннях, які пристосовані для укриття необхідно виконуючи загальні інструкція щодо дій у випадку оголошення повної або часткової евакуації, наведені у п. 2.2. цих Методичних рекомендацій вирушити до найближчої споруди цивільного захисту.
Увага! поблизу від місця розташування суду знаходяться наступні споруди цивільного захисту: вул. Дружби будинок 12; вул. Дружби будинок 16.
2.1. Загальні положення щодо евакуації з приміщення суду
У випадку спрацювання пожежної сигналізації, повідомлення про замінування або у зв’язку з виникненням інших надзвичайних ситуацій, за рішенням керівництва суду або інших уповноважених осіб може проводитись повна або часткова евакуації працівників та відвідувачів суду з метою забезпечення їх безпеки.
Відповідальні особи, визначені наказом голови суду, доводять до відома працівників та відвідувачів суду про прийняття рішення щодо проведення повної або часткової евакуації, та здійснюють заходи щодо її проведення.
Увага! Не ставтесь до евакуаційних заходів як до зайвого клопоту! Дотримуйтесь вказівок, наданих керівництвом суду, а також представниками відповідних рятувальних служб.
2.2. Інструкції щодо дій у випадку оголошення повної
або часткової евакуації
1) припиніть виконання своїх безпосередніх обов’язків
2) замкніть у сейфах усі судові справи, а також важливі документи з обмеженим доступом (по можливості);
3) закрийте віконні отвори, вимкніть електроживлення побутової, комп’ютерної та іншої офісної техніки, освітлення в кабінетах (по можливості);
4) візьміть особисті документи та речі (по можливості);
5) якщо Ви приймали відвідувачів, попросіть їх залишатись з Вами під час евакуації та здійсніть заходи з їх евакуації;
6) без паніки покиньте службове приміщення та будівлю суду, після чого очікуйте подальших інструкцій від представників рятувальних служб;
7) не намагайтесь повернутись до будівлі суду;
8) у разі наявності інформації про осіб, які залишились або могли залишитись у будівлі суду негайно повідомте про це безпосереднього керівника, керівництво суду або посадову особу рятувальних служб.
У разі присутності в будівлі суду працівників, або відвідувачів суду з інвалідністю або обмеженим можливостями заходи з їх евакуації здійснюють відповідальні працівники суду.
Особливості евакуаційних заходів у випадку виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру наведені у наступному розділі.
3.1. Загальний опис та класифікація надзвичайних ситуацій
Нормативно-правову базу у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій формують Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI (із змінами) (далі – Кодекс), Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 368, Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 року № 11 (із змінами) та інші нормативні акти.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;
Приписами ст. 5 Кодексу визначено, надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.
Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: 1) державний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об’єктовий.
Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій: 1) техногенного характеру; 2) природного характеру; 3) соціальні; 4) воєнні.
3.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
Надзвичайна ситуація техногенного характеру - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
3.2.1. Пожежа
Згідно із п. 32 ч. 1 ст. 2 Кодексу, пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.
Пожежі розділяють на зовнішні (відкриті), і внутрішні (закриті).У кожному просторі, охопленому пожежею, умовно розрізняють зони:
1) активного горіння (осередок пожежі);
2) теплового впливу ;
3) задимлення.
У зоні активного горіння матеріали взаємодіють переважно з киснем атмосферного повітря, відбувається тління, спостерігається полум'я, виділяються тепло і дим. Спалимі конструкції і матеріали під впливом тепла нагріваються і займаються, а неспалимі деформуються.
Найбільші температури в цій зоні характерні для зовнішньої пожежі і становлять в середньому 1000 – 1250 °C (тверді матеріали), 1100 – 1300 °С (рідини) і 1200 - 1350°С (горючі гази).
Зону активного горіння оточує інша зона — зона теплового впливу, де температура нижче приблизно на 60 - 80°С, яка не менш небезпечна для навколишніх об'єктів і людей.
Продукти згоряння (дим), які виділяються під час пожежі, утворюють зону задимлення. Чимало з них відзначаються підвищеною токсичністю, особливо при горінні полімерів.
Запобігання пожежі
Запобігання пожежі є відповідальністю всіх працівників суду. У кінці робочого дня завжди перевіряйте, чи вимкнено офісне обладнання та інші пристрої. Не перевантажуйте електромережу суду власними пристроями.
Інструкція щодо евакуації у разі виникнення пожежі
У разі виникненні пожежі або вибуху в будівлі суду та спорудах, що знаходяться поруч із судом в першу чергу вирішується питання щодо необхідності евакуації працівників та відвідувачів суду з будівлі. Прийняття такого рішення здійснюється за рекомендацією керівника гасіння пожежі (у разі пожежі) або керівника ліквідації надзвичайної ситуації (в разі вибуху).
Після отримання сигналу про початок евакуації в зв’язку з виникнення пожежі або не чекаючи отримання такого сигналу в разі самостійного виявлення пожежі, загоряння або задимлення працівникам суду необхідно:
1) повідомити пожежну охорону за номером 101;
Увага! При повідомленні про пожежу необхідно вказати адресу будівлі суду, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище!
2) оповістити про пожежу керівництво суду, а також інших працівників суду, які перебувають на поверсі;
3) замкнути у сейфах судові справи, а також важливі документи з обмеженим доступом (по можливості);
4) закрити відчинені віконні отвори, вимкнути електроживлення побутової, комп’ютерної та іншої офісної техніки, освітлення в кабінетах (по можливості);
5) взяти особисті документи та речі (по можливості);
6) без паніки покинути службове приміщення та будівлю суду, після чого очікувати подальших інструкцій від представників пожежного підрозділу, який прибув на гасіння пожежі.
7) у разі наявності інформації про осіб, які залишились або могли залишитись у будівлі суду повідомити про це безпосереднього керівника, керівництво суду або посадову особу пожежного підрозділу, який прибув на гасіння пожежі.
Інструкція щодо дій у разі неможливості
самостійно покинути службове приміщення під час пожежі
1) закрити двері у коридор, загерметизувати їх за допомогою підручних засобів;
2) відкрити вікна назовні для допуску у приміщення свіжого повітря;
3) подавати сигнали про необхідність допомоги за допомогою телефонного зв’язку та голосом через відкриті вікна.
3.2.2. Раптове руйнування будівлі
Обвалення будівлі (споруди) це поширена надзвичайна ситуація техногенного характеру, до якої відносять обвалення елементів будівель і споруд різного призначення.
Найбільш поширеними причинами обвалень стають: неправильна експлуатація зведеного об'єкта, грубі помилки при плануванні та будівництві об'єктів інфраструктури, невірний розрахунок максимального навантаження на об'єкт і конструкції, недбалість при проведенні будівельних і розрахункових робіт, неприпустимі перепланування і зайве навантаження на споруду.
Інструкція щодо дій у разі раптового руйнування будівлі
Першочергові заходи з реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з раптовим руйнуванням будівель та споруд повинні бути спрямовані на найшвидше повідомлення про це аварійних служб: оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (за тел. 101), служби медицини катастроф (за тел. 103) та правоохоронні органи (за тел. 102).
Інструкція щодо дій у разі неможливості самостійно покинути службове приміщення після раптового руйнування будівлі
1) визначите вільне місце, до якого є можливість перейти;
2) зміцніть стелю в помешканні уламками меблів, конструкцій, які є поряд (по можливості);
3) не робить спроби самостійно вибратися з-під завалу;
4) закрийте органи дихання зволоженою тканиною, з метою уникнення потрапляння пилу;
5) не запалюйте вогонь (запальничку, сірники), це може призвести до вибуху;
6) намагайтесь перебувати у свідомості;
7) у разі затиснення уламками конструкцій будинку ділянок тіла, масажуйте їх для підтримання циркуляції крові;
8) подавайте сигнали про необхідність допомоги за допомогою телефонного зв’язку та голосом через відкриті вікна (по можливості).
УВАГА! Відразу після повідомлення про надзвичайну ситуацію, аварійно-рятувальні підрозділи розпочинають роботу щодо визволення постраждалих із-під завалів. Під час аварійно-рятувальних робіт передбачено періодичні «хвилини тиші», коли зупиняють роботу спеціального обладнання, аби почути сигнали (звуки) про допомогу. Саме в ці хвилини необхідно найголосніше подавати сигнали про своє місцезнаходження.
3.2.3. Надзвичайні ситуації на атомних енергетичних установках, радіоактивне забруднення та зараження місцевості
Виникнення надзвичайних ситуацій (аварій, катастроф) на атомних енергетичних установках може призвести до радіоактивного зараження повітря і довкілля, що становить серйозну небезпеку для населення Донецької області, у зв’язку із територіальним розташуванням таких об’єктів.
Радіаційно небезпечними об'єктами для населення є:
- атомні електростанції;
- об'єкти господарської діяльності, які використовують у виробничій та іншій діяльності прилади та устаткування на основі радіоізотопів.
Оповіщення про аварію (катастрофу) на радіаційно небезпечному об'єкті проводить обласний штаб цивільного захисту, управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення області. З цією метою по обласній (міських і районних) радіотрансляційній мережі передається спеціальне повідомлення, яке дублюється за допомогою радіо, телебачення і рухомих звукомовних установок.
Інструкції щодо дій при оповіщенні про радіоактивне зараження навколишнього середовища
Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, негайно необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) (протигаз, респіратор (за наявності), ватно-марлеву пов'язку) та пройти до захисної споруди цивільного захисту.
Якщо захисна споруда розміщена далеко, або у Вас відсутні засоби індивідуального захисту, залишайтесь у будівлі суду. Увімкніть будь який телекомунікаційний пристрій і очікуйте інформаційні повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста).
Одночасно необхідно провести наступні заходи:
1) замкніть у сейфах судові справи, а також важливі документи з обмеженим доступом (по можливості);
2) закрийте віконні отвори, виключивши попадання пилу в приміщення, вимкніть електроживлення побутової, комп’ютерної та іншої офісної техніки, освітлення в кабінетах (по можливості);
3) візьміть особисті документи та речі (по можливості);
4) якщо Ви приймали відвідувачів, попросіть їх залишатись з Вами під час евакуації та здійсніть заходи з їх евакуації;
Якщо початок евакуаційних заходів відкладено:
1) щодня не менше 2-х разів на день проводьте вологе прибирання в приміщеннях;
2) без необхідності не виходьте на вулицю, не відкривайте вікна і двері;
3) продукти харчування помістіть в поліетиленових пакетах, зробіть запаси води в закритих посудинах.
УВАГА! З метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно розпочати проведення йодної профілактики.
Для цієї мети протягом 7 днів кожний день приймайте пів таблетки (0,25 г) йодистого калію. Таблетки необхідно придбати в аптеці або отримати в лікувально-профілактичному закладі в перші години після аварії (катастрофи). Йодну настойку можна приготувати самому: 3-5 крапель розчину йоду на склянку води, дітям віком до 2 років - 1-2 краплі.
Слідкуйте за повідомленнями управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Донецької області. Уточніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту.
Після проведення евакуаційних заходів необхідно провести дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну обробку покровів шкіри на обладнаному санітарному обмивочному пункті (СОП) або самостійно.
Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно пройти дозиметричний контроль.
3.2.4. Надзвичайні ситуації на хімічно небезпечних об'єктах
Найбільшу небезпеку для населення становлять надзвичайні ситуації (аварії) на хімічно небезпечних об'єктах, які виробляють, або використовують у технологічному процесі виробництва, зберігають та транспортують аміак, азотну, сірчану кислоту, сірчаний ангідрид та хлор.
До основних екологічних ризиків на сході України належать: затоплення шахт, забруднення ґрунтів у зв'язку з використанням зброї, хімічне забруднення вод, пошкодження ємностей із рідким хлором.
Аварії (катастрофи) можуть супроводжуватись викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин в атмосферу і на поверхню ґрунту. Вдихання зараженого повітря може призвести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покривів та інших органів. Найбільш розповсюдженими хімічно-небезпечними речовинами на Україні є хлор, аміак, різні хімікати, пестициди, кислоти та інші хімічні сполуки.
Хлор - це газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом. Важчий за повітря. При випаровуванні і з'єднанні з парою води в повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору, може проникати в нижчі і підвальні приміщення будинків і споруд. При виході в атмосферу з несправних ємностей димить. Пара сильно подразнює органи дихання, очі і шкіру.
Ознаки отруєння: різка біль у грудях, сухий кашель, блювання, порушення координації руху, задуха, різь в очах, сльозотеча. При вдиханні великих концентрацій можлива смерть.
Засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, камери захисні дитячі, а при їх відсутності — ватно-марлева пов'язка або рушник, попередньо змочені водою або 2-%-вим розчином питної соди.
Аміак - це безбарвний газ із різким задушливим запахом. Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. При виході в атмосферу з несправних ємностей димить. Небезпечний при вдиханні. Пара сильно подразнює органи дихання, очі і шкіру.
Ознаки отруєння: прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльозотеча, важке дихання, а при тяжкому отруєнні - нудота і порушення координації руху, маревний стан. При високих температурах можлива смерть.
Засоби індивідуального захисту: промислові марки КД і М, ізолюючі і киснево-ізолюючі протигази. При їх відсутності - ватно-марлева пов'язка або рушник, попередньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти.
Інструкції щодо дій при оповіщенні про хімічне зараження
Загальні дії при оповіщенні про хімічне зараження аналогічні діям при оповіщенні про радіоактивне зараження навколишнього середовища, наведеним у п. 3.4.1. цих Методичних рекомендацій.
Увага! Для захисту органів дихання використовувати ватно- марлеву пов'язку або підручні вироби з тканини, змочені у воді, 2-5% розчині харчової соди (для захисту від хлору), 2% розчині лимонної або оцтової кислоти (для захисту від аміаку).
Інструкції щодо дій при витіканні газу
1) працівнику суду, що помітив сторонній запах або знайшов потерпілу особу, необхідно сповістити про це керівництво суду та працівників відділу управління майном;
2) після перевірки наявності надзвичайної ситуації необхідно сповістити аварійні служби, та викликати швидку допомогу за номером 103, за потреби надати першу домедичну допомогу потерпілим;
3) необхідно відчинити віконні отвори, вимкнути електроживлення побутової, комп’ютерної та іншої офісної техніки, освітлення в кабінетах (по можливості) та розпочати евакуаційні заходи;
4) необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання, або пов’язки, вологими серветками у разі їх відсутності;
5) якщо надзвичайна ситуація представляє значну загрозу життю та здоров’ю, за відсутності засобів індивідуального необхідно залишитись у приміщенні і негайно загерметизувати його, повідомивши про це безпосереднього керівника, керівництво суду, та аварійні служби.
3.2.5. Аварії на об’єктах життєзабезпечення
До ліквідації надзвичайних ситуацій на об’єктових системах життєзабезпечення в першу чергу залучаються працівники відділу з управління майном. В разі недостатності сил та засобів залучаються відповідні комунальні аварійні служби (за договорами).
У разі об’єктивної неможливості виконання службових обов’язків працівниками суду, керівництвом може бути прийняте рішення про встановлення для нього режиму вимушеного прогулу до завершення ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
На випадок аварії водопровідної системи з відключенням води у будівлі суду (підвальному приміщення) наявний резервний запас технічної води для забезпечення суду загальною місткістю на 2000 літрів.
Відключення електроенергії
Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року № 2019-VIII (із змінами) визначено, що надзвичайна ситуація в об’єднаній енергетичній системі України - ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня
Інструкції щодо дій під час аварійного припинення постачання електричної енергії
1) з метою уникнення впливу можливого стрибка напруги після відновлення постачання електричної енергії відімкніть непотрібне обладнання та пристрої;
2) з метою уникнення травм залишайтесь на робочому місці, або якщо Ви перебуваєте в не освітленому приміщенні, обережно перемістіться в приміщення де є аварійне освітлення;
3) очікуйте подальших інструкцій від керівництва суду та представників аварійних служб.
3.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
Надзвичайна ситуація природного характеру - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, пов'язане з небезпечним геофізичним, геологічним, метеорологічним або гідрологічним явищем, деградацією ґрунтів чи надр, пожежею у природних екологічних системах, зміною стану повітряного басейну, інфекційною захворюваністю та отруєнням людей, інфекційним захворюванням свійських тварин, масовою загибеллю диких тварин, ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.
3.3.1. Землетруси
Землетруси - підземні поштовхи і коливання поверхні Землі, викликані природними причинами (головним чином тектонічними процесами), або штучними процесами (вибухи, заповнення водосховищ, обвалення підземних порожнин гірських виробок).
Донецька область знаходиться в зоні сейсмічної активності. Більшість тривають до хвилини, а їх силу оцінюють до 5 балів за шкалою Ріхтера та відбуваються у південній частині області. Разом з тим, відголоски підземних поштовхів можуть бути відчутні на всій території Донецької області.
Інструкція щодо дій під час землетрусу:
Проведіть загальні евакуаційні заходи, передбачені п, 2.2. цих Методичних рекомендацій.
У разі неможливості самостійно покинути службове приміщення необхідно знайти безпечне місце, ставши в отворі внутрішніх дверей, у кутку кімнати або у вузькому коридорі, подалі від вікон і важких предметів.
3.4. Надзвичайні ситуації соціального характеру
Надзвичайна ситуація соціального характеру - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, або пов'язане із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.
Загальні рекомендації
Найголовніше – зберігайте спокій!
1) ретельно оцініть обстановку перед початком будь-яких дій;
2) не намагайтеся зупинити учасників дій, не закликайте до здорового глузду, не вступайте в суперечку;
3) використовуйте усі можливості (в першу чергу переговори) для збереження життя і здоров’я.
3.4.1. Озброєний напад
Якщо під час виконання своїх службових обов’язків Ви почули звуки, схожі на постріли або хлопки, в першу чергу не намагайтесь з’ясувати що відбувається, з міркувань власної безпеки вважайте що це постріли.
Інструкція щодо дій під час озброєного нападу
1) натисніть тривожну кнопку (у разі її наявності);
2) зателефонуйте за номером 102;
3) повідомте про надзвичайну ситуацію керівництво суду та пост охорони суду;
4) замкніть у сейфах судові справи, а також важливі документи з обмеженим доступом (по можливості);
5) виходьте з будівлі суду тільки у випадку, якщо Ви перебуваєте поруч з виходом безпосередньо на вулицю;
6) якщо Ви перебуваєте у коридорі, замкніться у Вашому службовому приміщення або в найближчому доступному приміщення. Якщо приміщення не замикається, забарикадуйте двері меблями (столом, стільцем, шафою або ще чимось, що не дасть відкрити двері). Якщо в кабінеті немає дверей, сховайтесь під столом або у іншому місці, недоступному нападнику (нападникам);
8) якщо Ви перебували у санвузлі, залишайтесь там;
9) не залишайте схованки, доки представники правоохоронних органів не повідомлять про те, що надзвичайна ситуація врегульована.
Увага! Під час надзвичайної ситуації, пов’язаної з озброєним нападом, до приїзду працівників правоохоронних органів відвідувачі суду імовірніше за все будуть покладатись на вказівки керівництва та працівників суду, тому необхідно завчасно визначити оптимальний спосіб реагування та забезпечити безпеку відвідувачів суду.
Існують наступні способи реагування у випадку озброєного нападу:
1) залиште будівлю суду;
2) сховайтесь в будівлі суду;
3) спробуйте надати опір нападнику.
1) Почувши повідомлення про озброєний напад, працівники та відвідувачі суду, після попередньої оцінки ситуації повинні почати рухатись до виходів з будівлі суду – за умови, що це безпечно. Обов’язково дотримуйтесь наступних правил:
1.1. завчасно ознайомтесь із планом евакуації з будівлі суду та визначте шлях, яким Ви вирішили покинути будівлю суду;
1.2. не беріть із собою ніяких речей;
1.3. надавайте допомогу іншим працівникам та відвідувачам суду, якщо це безпечно;
1.4. не намагайтесь зрушити з місця поранених осіб;
1.5. якщо Вам стало відомо місцезнаходження озброєного нападника (нападників) повідомляйте про це інших працівників та відвідувачів суду;
1.6. при виході з будівлі суду тримайте Ваші руки на виду;
1.7. виконуйте інструкції працівників правоохоронних органів.
2) У разі якщо неможливо безпечно залишити будівлю суду, почувши повідомлення про озброєний напад, працівники та відвідувачі суду повинні терміново перейти до найближчого приміщення (кабінету, зали судового засідання тощо) та закрити двері. Якщо відсутня можливість замкнути приміщення забарикадуйте двері меблями (столом, стільцем, шафою або ще чимось, що не дасть відкрити двері).
Після того, як Ви опинилися у відносній безпеці необхідно зробити наступне:
2.1. зберігайте спокій;
2.2. повідомте про Ваше місцезнаходження поліцію за номером 102;
2.3. якщо озброєний нападник (нападники) знаходяться неподалік і Ви позбавлені можливості звернутись до правоохоронців, залишайтесь на лінії зв’язку і не відключайте телефон;
2.4. не відчиняйте двері нікому, навіть працівникам та відвідувачам суду, або якщо особа представиться працівником правоохоронних органів, оскільки озброєний нападник (нападники) можуть видавати себе за працівника правоохоронних органів, або використовувати заручників з метою отримання доступу до приміщення;
2.5. вимкніть усі джерела шуму (комп’ютери, звук на телефоні тощо);
2.6. сховайтесь за великими предметам, наприклад під столом;
2.7. зберігайте тишу.
Залишайтесь у замкнутому приміщенні доки працівники правоохоронних органів не відімкнуть приміщення та повідомлять про те, що надзвичайна ситуація врегульована. Пам’ятайте, не зважаючи на те, що надзвичайна ситуація може виглядати врегульованою, загроза нападу може залишатись реальною. Ви покинете будівлю суду у супроводі працівників правоохоронних органів, які ретельно обшукають всі приміщення і виведуть усіх працівників та відвідувачів суду.
Якщо Ви почуєте сигнал пожежної тривоги, або повідомлення про виникнення пожару, також не залишайте замкнуте приміщення, окрім випадків, якщо пожежа або задимлення безпосередньо загрожуватимуть Вашому життю.
3) Тільки у разі безпосередньої загрози Вашому життю спробуйте надати опір нападнику, дотримуючись при цьому наступних правил:
3.1. заздалегідь продумайте план дій;
3.2. створюйте якомога більше шуму: кричіть, розбийте скло, спробуйте відволікти нападника (нападників), а також привернути увагу правоохоронців;
3.3. імпровізуйте, використовуючи у якості зброї різні предмети: парасолька, гребінець, кулькова ручка та інші предмети можуть серйозно поранити нападника. Струмінь аерозольного диспенсера дезодоранту, освіжувача повітря, або лаку для волосся за ефективністю не поступаються сльозогінному газу;
3.4. намагайтесь наносити удари у відкриті вразливі місця: шия, сонячне сплетіння, очі, пах, колінні суглоби. Вид власної крові може серйозно деморалізувати нападника;
3.5. якщо нападників декілька - остерігайтесь нападу зі спини, намагайтесь тримати нападників у полі зору.
3.4.2. Масові заворушення
Статтею 39 Конституції України визначено, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Одним із ключових у вказаній нормі Конституції є термін «мирно». Разом з тим події останніх років показали, що протести можуть бути не тільки мирними, а й мати ознаки масових заворушень, оскільки, сучасний етап соціально-політичного розвитку України характеризується активною громадською позицією частини її населення, що виражається зокрема й у спробах здійснення тиску на суд та суддів, а також вираження невдоволення окремими рішеннями суду.
Відповідно до ст. 294 Кримінального кодексу України, масові заворушення - організація або активна участь у заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя.
Інструкція щодо дій під час масових заворушень
1) натисніть тривожну кнопку (у разі її наявності);
2) зателефонуйте за номером 102;
3) повідомте про надзвичайну ситуацію керівництво суду та пост охорони суду;
4) у разі якщо неможливо покинути будівлю суду – замкніть двері, закрийте вікна;
5) замкніть у сейфі усі судові справи та важливі документи з обмеженим доступом і вимкніть персональні комп’ютери;
6) очікуйте повідомлення працівників правоохоронних органів про те, що ситуація врегульована.
Інструкція щодо дій у випадку, якщо Вас взяли у заручники
1) зберігайте спокій і витримку;
2) не чиніть спротиву, окрім випадку безпосередньої загрози Вашому життю;
3) не налаштовуйте проти себе злочинця (злочинців) і не робіть провокаційних заяв;
4) не робіть різких рухів, які можуть спровокувати злочинця (злочинців);
5) будьте уважні, спробуйте запам'ятати прикмети злочинців (злочинців), одяг, імена, прізвиська, можливі шрами і татуювання, особливості мови і поведінки, тематику розмов тощо;
6) не давайте ослабнути своїй свідомості. Постійно тренуйте пам'ять: згадуйте історичні дати, прізвища знайомих людей, номери телефонів тощо;
7) будьте готові до питань стосовно Вашої службової діяльності;
8) виконуйте інструкції злочинця (злочинців).
Пам'ятайте, що отримавши повідомлення про Ваше захоплення, правоохоронні органи вже почали діяти і зроблять усе необхідне для вашого звільнення!
Під час проведення правоохоронними органами операції зі звільнення неухильно дотримуйтесь таких правил:
1) ляжте на підлогу обличчям вниз, голову закрийте руками і не рухайтеся;
2) у жодному разі не біжіть назустріч співробітникам правоохоронних органів або від них, оскільки вас можуть сприйняти за злочинця;
3) якщо є можливість, тримайтеся на відстані від отворів дверей і вікон.
3.4.3. Телефонні дзвінки і листи погрозливого або хуліганського змісту
Повідомлення про замінування
Більшість погроз про замінування надходять у вигляді анонімних телефонних дзвінків. Незважаючи на те, що повідомлення у переважній більшості не підтверджуються, погрозу необхідно сприймати серйозно, і працівник апарату суду має бути готовим до подібної надзвичайної ситуації.
Якщо Ви отримали повідомлення про замінування за допомогою засобів телефонного зв’язку:
1) уважно слухайте, зберігайте спокій, і дайте можливість особі, що телефонує, висказати якомога більше інформації, яка у подальшому може допомогти ії ідентифікувати;
2) спробуйте отримати додаткову інформацію, ставлячи додаткові запитання;
3) при наявності на телефонному апараті автоматичного визначника номеру (АВН) запишіть номер телефону, з якого телефонує особа;
4) при відсутності на телефонному апараті автоматичного визначника номеру (АВН) після завершення розмови з особою не кладіть слухавку, щоб на автоматичній телефонній станції не втрачався напрямок з’єднання. З іншого телефонного апарату зателефонуйте оператору телефонного зв’язку, що обслуговує задіяну телефонну лінію, поясніть ситуацію, та спробуйте встановити номер телефону та адресу, з якої телефонувала особа.
Інструкція щодо дій у випадку, якщо Ви отримали повідомлення про замінування
1) зателефонуйте за номером 102;
2) повідомте про надзвичайну ситуацію керівництво суду та пост охорони суду;
3) не розповсюджуйте інформацію щодо отримання повідомлення про замінування між працівниками суду, з метою уникнення паніки.
Контрольний перелік питань,
що стосуються повідомлення про замінування
Запитання, які потрібно поставити особі,
яка повідомила про замінування будівлі суду
1) О котрій годині вибуховий пристрій спрацює? ________________________
2) Де перебуває вибуховий пристрій? __________________________________
3) Як виглядає вибуховий пристрій? ___________________________________
4) Звідки Ви телефонуєте?____________________________________________
5) Чому Ви заклали вибуховий пристрій? _______________________________
6) Як Вас звуть? ____________________________________________________
Характеристика особи, яка повідомила про замінування будівлі суду
Стать: Чоловіча Жіноча неможливо визначити
Акцент: Російський Іншомовний Інше: _______________
Голос: Гучний Тихий Інше: _______________
Мова: Швидка Повільна Інше: _______________
Дикція: Чітка Порушена Яке саме порушення? __________________________________________________________________
Манера: Емоційна Спокійна Вульгарна
Інше: ____________________________________________________________
Точне формулювання повідомлення про замінування:
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дата: ___________________ Час: ________ Тривалість дзвінка: _________
Телефонні дзвінки і листи погрозливого або хуліганського змісту
Якщо Ви отримали телефонний дзвінок погрозливого або хуліганського змісту:
1) уважно слухайте, зберігайте спокій, і дайте можливість особі, що телефонує, висказати якомога більше інформації, яка у подальшому може допомогти ії ідентифікувати;
2) спробуйте отримати додаткову інформацію, ставлячи додаткові запитання;
3) якщо у Вашому телефоні є функція відображення номеру абонента, запишіть номер телефону, з якого надійшов дзвінок.
Інструкція щодо дій у випадку, якщо Ви отримали телефонний дзвінок погрозливого або хуліганського змісту
1) зателефонуйте за номером 102;
2) якщо Ви вважаєте що загроза є реальною повідомте безпосереднього керівника та, у разі необхідності, керівництво суду, а також пост охорони суду;
Контрольний перелік питань, що стосуються отриманого дзвінка погрозливого або хуліганського змісту
Характеристика особи, яка повідомила про замінування будівлі суду
Стать: Чоловіча Жіноча неможливо визначити
Акцент: Російський Іншомовний Інше: _______________
Голос: Гучний Тихий Інше: _______________
Мова: Швидка Повільна Інше: _______________
Дикція: Чітка Порушена Яке саме порушення? __________________________________________________________________
Манера: Емоційна Спокійна Вульгарна
Інше: ____________________________________________________________
Точне формулювання повідомлення про замінування:
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дата: ___________________ Час: ________ Тривалість дзвінка: _________
Інструкція щодо дій у випадку якщо Ви отримали лист погрозливого або хуліганського змісту
1) зателефонуйте за номером 102;
2) якщо Ви вважаєте що загроза є реальною повідомте безпосереднього керівника та, у разі необхідності, керівництво суду, а також пост охорони суду;
3) збережіть всі матеріали, включаючи конверти та контейнери;
4) обмежте контакт з листом, оскільки це може привести до руйнування речових у вигляді відбитків пальців.
Інструкція щодо дій у випадку якщо Ви отримали електронне повідомлення погрозливого або хуліганського змісту
1) зателефонуйте за номером 102;
2) якщо Ви вважаєте що загроза є реальною повідомте безпосереднього керівника, та, у разі необхідності керівництво суду, а також пост охорони суду;
3) не видаляйте повідомлення.
3.4.4 Підозрілі пакети і конверти
Ознаками підозрілих пакетів, які можуть виявитися вибуховими пристроями, можуть бути:
1) помітки «Відкрити тільки особисто», «Особисто в руки» тощо;
2) незвичайне місце відправлення, відсутня зворотна адреса;
3) ретельна упаковка кореспонденції, її надмірна вага або товщина вкладень, їх нерівномірність або несиметричність;
4) наявність дротів, малої антени, підозрілих звуків (цокання годинника, клацання), джерел електричного живлення (батарейок, акумуляторів) або розтяжки з дроту (шпагату, мотузки), а також специфічний запах.
5) наполегливі спроби посильного вручити передачу, кореспонденцію, посилку, букет квітів та інше особисто в руки.
Інструкція щодо дій у випадку отримання, або виявлення підозрілих пакетів, конвертів, або які містять невідомі речовини
1) не відкривайте, не рухайте, не беріть в руки підозрілий пакет або конверт - це може призвести до вибуху, численних жертв і руйнувань;
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовленні фахівці-сапери, які мають допуск до цього виду робіт.
2) терміново зателефонуйте за номером 102 та повідомте про отримання підозрілого пакету або конверту;
3) повідомте про надзвичайну ситуацію керівництво суду та пост охорони суду;
4) не використовуйте запальнички або пристрої радіозв’язку, мобільні телефони поблизу підозрілого пакету або конверту;
5) без паніки залиште службове приміщення та будівлю суду, після чого очікуйте подальших інструкцій.
Інструкція щодо дій у випадку якщо стався вибух
1) зберігайте спокій, оцініть ситуацію і можливість покинути службове приміщення і будівлю суду;
2) при задимленні обов’язково захистити органи дихання хустинкою чи шматком тканини;
3) за можливості надавайте першу домедичну допомогу іншим працівникам та відвідувачам суду;
4) не намагайтесь зрушити з місця поранених людей;
5) без паніки залиште службове приміщення та будівлю суду, після чого очікуйте подальших інструкцій.
Інструкції щодо дій, якщо Вам у результаті вибуху важким предметом притиснуло будь-яку частину тіла
1) масажувати її для підтримання циркуляції крові;
2) намагатись перебувати як можна довше при свідомості;
3) подавати сигнали всіма доступними засобами (мобільний телефон, стукіт по перекриттях та металевих предметах тощо).
3.4.5. Конфлікти та насильство на робочому місці
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
За своєю природою суд постійно має справу з конфліктами. Це установа, до якої відвідувачі прийшли з відповідними емоціями – розпачу, гніву, смутку, очікування, роздратування, надії, очікуючи справедливий та неупереджений розгляд їх справ.
Крім того, суд це також і установа в якій працюють звичайні люди, зі своїми цілями, інтересами, позиціями, думками та поглядами, у зв’язку з чим також трапляються конфлікті ситуації.
Конфлі́кт (лат. conflictus — зіткнення, сутичка) — зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Інструкції щодо дій, якщо Ви стали свідком або жертвою насильства на робочому місці
1) якщо вам загрожує небезпека, зателефонуйте за номером 102;
2) повідомте безпосереднього керівника, та, у разі необхідності керівництво суду та пост охорони суду;
3) спробуйте врегулювати ситуацію;
4) зберігайте спокій.
3.5. Надзвичайні ситуації воєнного характеру
Надзвичайна ситуація воєнного характеру - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, що її визначають в окремих нормативних документах.
Загальні рекомендації щодо поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру:
1) зберігайте спокій, не реагуйте на провокації;
2) завжди майте при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
3) будьте обізнані щодо місця розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо);
4) при виході із приміщень, будівель, або при вході до споруди цивільної оборони (сховища) не створюйте тисняви, пропускайте вперед та надавайте допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам;
5) уникайте місця скупчення людей;
6) не вступайте у суперечки з незнайомими людьми, уникайте можливих провокацій;
7) при появі озброєних людей, військової техніки, початку масових заворушень негайно покиньте цей район;
8) рекомендації щодо дій у разі початку артилерійського обстрілу надано у п. 3.12.1. цих Методичних рекомендацій;
9) надавайте першу домедичну допомогу іншим людям у разі їх поранення
3.5.1.Артилерійський обстріл житлових масивів
Артилерійський обстріл – один із найбільш небезпечних видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, в результаті якого можлива велика кількість випадкових жертв серед населення. Про початок обстрілу ви можете дізнатися почувши віддалені звуки артилерійських пострілів, гуркіт та спалахи від пуску ракет. У вас е декілька хвилин (або декілька секунд при ракетному обстрілі), щоб сховатися
Інструкції щодо дії під час артилерійського обстрілу
1) Почувши віддалені звуки артилерійських пострілів, гуркіт від пуску ракет необхідно залишити службове приміщення та направитись у підвальне приміщення суду або на нижні поверхи;
2) при початку обстрілу необхідно лягти на підлогу та накрити голову руками;
3) остерігайтесь вікон, найчастіше осколки потрапляють у приміщення саме через них.
Після закінчення артилерійського обстрілу
1) зберігайте спокій;
2) при задимленні обов’язково захистити органи дихання хустинкою чи шматком тканини;
3) не піднімайте незнайомі Вам предмети. Снаряди можуть бути касетними і місцевість в результаті застосування спеціальних боєприпасів може бути замінована
4) за можливості надавайте першу домедичну допомогу іншим працівникам та відвідувачам суду;
5) не намагайтесь зрушити з місця поранених людей;
6) не намагайтесь одразу покинути будівлю суду, оскільки артилерійські обстріли можуть продовжитись;
7) очікуйте подальших інструкцій від керівництва суду та правоохоронних органів.
Інструкції щодо дії, якщо артилерійський обстріл застав Вас на вулиці
Якщо артилерійський обстріл застав Вас на вулиці та відсутня можливість сховатися у найближчу захисну споруду цивільної оборони, використовуйте нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо) та накрийте голову руками або іншим предметом. Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
Найчастіше причиною поранення є не пряме влучення снаряду, а результат попадання уламків та вплив вибухової хвилі. Снаряди та міни відриваються в верхньому шарі ґрунту, уламки після підриву летять на висоті 30-50 сантиметрів над поверхнею землі.
Після закінчення артилерійського обстрілу зачекайте приблизно десять хвилин після чого обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі незнайомі вам предмети. Снаряди можуть бути касетними і місцевість в результаті застосування спеціальних боєприпасів може бути замінована. Бойові елементи касетних боєприпасів та снаряди які не підірвалися можуть вибухнути від найменшого дотику.
Нормативно-правову базу у сфері охорони здоров’я та життя людини базується на Конституції України а також Законів України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про екстрену медичну допомогу» та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров’я.
Відповідно до ч. 1 статті 3 зазначеного Закону, домедична допомога - невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов'язані здійснювати такі дії та заходи.
Перша долікарська допомога — комплекс заходів, спрямованих на поновлення або збереження життя (здоров’я) потерпілого, що здійснюється особою, яка перебуває поруч з потерпілим (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога) до прибуття медичного працівника.
_03_03.png)
