Відносно громадянки України, яка обвинувачувалася у колабораційній діяльності, 02 липня 2024 року проголошено обвинувальний вирок

На початку січня 2024 року з Нікольського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької області до суду надійшов обвинувальний акт відносно особи – громадянки України, дії якої були кваліфіковані за ч.2 ст.110 КК України, як скоєння умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, та за ч.2 ст. 28, ч.5 ст.111-1 КК України, як участь в організації незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з матеріалами кримінальної справи, громадянка України, прийняла участь у якості «депутата народної ради ДНР» у позачерговому засіданні так званої «народної ради ДНР».

Під час даного засідання було винесено на розгляд та одноголосно прийнято так званий «Закон «Про референдум Донецької Народної Республіки щодо питання про входження до складу РФ на правах суб’єкта РФ».

При цьому, зазначена вище громадянка України, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, як «депутат народної ради ДНР» особисто схвально проголосувала за його прийняття шляхом підняття руки.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим остання викликалася в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України: повістки про виклик публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Дзержинського міського суду Донецької області в мережі «Інтернет» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Таким чином  обвинувачена повинна була знати про розпочате відносно неї кримінальне провадження, та відмовилася від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв'язку з цим вона не була допитана судом в якості обвинуваченої по суті пред'явленого їй обвинувачення.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв’язку, суд прийшов до висновку, що обвинувачена винувата у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, у зв’язку з чим призначив їй покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов’язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно – господарських функцій строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Прес-служба Дзержинського міського суду Донецької області