Щорічно 14 травня в Україні вшановують українців, які ризикуючи власним життям, проявляючи милосердя і людяність, рятували євреїв під час Другої світової війни.
Під час Другої світової війни у 1939–1944 роках територія України стала одним із головних центрів Голокосту у Європі. За різними оцінками істориків, у роки нацистської окупації на території України було вбито близько 1,5 мільйона євреїв, а масові розстріли відбувалися у сотнях міст і сіл України. Одним із найвідоміших символів трагедії став Бабин Яр, де лише за два дні у вересні 1941 року нацисти розстріляли понад 33 тисячі євреїв.
Допомога євреям на окупованій території України була значно небезпечнішою, ніж в країнах Західної Європи, які були окуповані нацистською Німеччиною, адже тут смертельна небезпека загрожувала не тільки тій людині, яка надавала хоч якусь незначну допомогу євреям, але й усій її родині.
В надзвичайно складних умовах тисячі українців, незважаючи всі можливі наслідки для себе і своїх родин, рятували євреїв від знищення нацистами. Вони роздобували для євреїв нові документи, давали їм тимчасовий прихисток, їжу, допомагали втекти від переслідування і, навіть, робили їх членами своїх родин.
Понад 2700 громадян України удостоєні Державою Ізраїль звання Праведника народів світу за порятунок євреїв від Голокосту, тобто нацистської політики знищення. Однак тисячі рятівників українського походження досі залишаються невизнаними й невідомими.
Сьогодні Україна вшановує пам’ять цих людей окремою пам’ятною датою – Днем пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Ця дата є не лише нагадуванням про трагедію Голокосту і невимовним болем, а й гордістю за тих, хто попри смертельну небезпеку проявив власний моральний вибір і надзвичайну мужність в одні з найстрашніших періодів нашої історії, допомагаючи невинним і рятуючи їхні життя.
Вічної поваги, миру і світлої пам’яті кожному, хто надавав допомогу і сприяв у порятунку євреїв під час Другої світової війни.
Сьогодні працівники Торецького міського суду Донецької області висловлюють щирі співчуття рідним тих, хто невинно загинув і схиляють голову перед тими, хто ризикуючи власним життям і життям своїх рідних, рятував тих, хто цього потребував.
Пам’ятаємо.
Поважаємо.
Вшановуємо.
Дякуємо тим, хто захищає наше життя сьогодні.
_03_03.png)
