Про вшанування пам'яті жертв війни в Україні

       Відповідно до Указу Президента України «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 року №1245/2000 щорічно 22 червня в нашій державі відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

         Роки Другої світової війни (01.09.1939 – 02.09.1945) залишилися в історичній пам’яті як згадка про найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Ці роки згадують у всьому світі як одну з найстрашніших трагедій, яка спіткала людство.

       В цей день колектив Торецького міського суду Донецької області, схиливши голови, долучається до вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

       Цей день служить нагадуванням про початок однієї з найтрагічніших та найболючіших сторінок в історії людства.

       Для України Друга світова війна – це національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси. Адже Друга світова війна принесла на українську землю незліченні страждання, руйнування та величезні втрати серед мирного населення і військових.

         У пам’ять про жертви та стійкість українського народу в цей день вшановують:

• тих, хто загинув на фронтах жорстокого конфлікту, захищаючи рідну землю;
• учасників партизанського руху та підпілля, які боролися проти нацистської окупації;
• мирних жителів, що стали жертвами війни, бомбардувань і насильства;
• всіх, чиє життя було зруйноване й змінене через катастрофічні події того періоду.

         День пам'яті і скорботи – це чергове нагадування тим, хто нині живе на Землі про те, яка нещадна і жорстока війна, і чому людству варто вчитися на помилках минулих поколінь.

         Сьогодні, потерпаючи від триваючої кривавої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, коли український народ знову, зі зброєю в руках, захищає наш власний демократичний вибір, кордони нашої держави та незалежність нашого народу, українці особливо гостро усвідомлюють ціну безпеки, свободи та миру.

         Різні часи, різні покоління, різні долі. Але незмінним залишається одне - біль втрати і цінність людського життя.

         Пам'ять - це не лише про минуле. Це про тих, кого ми продовжуємо любити. Про тих, кого не маємо права забути.

         Адже поки ми пам'ятаємо, вони залишаються поруч.

         Вічна пам’ять, шана і вдячність подвигу тих, хто став жертвою війни в Україні.

       Адже наша пам’ять про борців за свободу та перемогу, які віддали своє життя за краще життя майбутніх поколінь, не дає забути та знівелювати важливість та значимість жертв війни в Україні, які нині є втіленням громадянської і національної відваги, самовідданості, сили духу і стійкості українського народу.