Минулий рік став вирішальним для запуску повномасштабної судової реформи. Внесено зміни до Конституції, прийнято нові закони «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», два закони щодо виконання судових рішень, внесенні зміни до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів.
Ключове місце в судовій реформі займає реформування найвищого судового органу, який змінить, окрім своєї назви, ще й структуру, повноваження, кількісний та якісний склад. На базі Верховного Суду України створюється новий Верховний Суд, що діятиме у складі Великої палати та 4-х касаційних судів. Складатиметься Верховний Суд із 200 суддів, 21 з яких працюватимуть у Великій палаті.
Цікавим нововведенням виглядає створення у системі судоустрою 2-х вищих спеціалізованих судів – Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду, які розглядатимуть окремі категорії справ як суди першої інстанції.
Окремою новелою судової реформи є поступове запровадження адвокатської монополії на представництво інтересів у судах. Так, вже з 01.01.2017 р. виключно адвокатами та прокурорами здійснюється представництво інших осіб у Верховному Суді й касаційних судах, а з 01.01.2018 р. та з 01.01.2019 р. представництво лише такими особами здійснюватиметься в судах апеляційної та першої інстанцій, відповідно.
Черговою процесуальною новацією судової реформи є закріплення на законодавчому рівні видів зловживань процесуальними правами та заходи відповідальності за них. Визнається правопорушенням «зловживання процесуальними правами». За подання одночасно кількох позовів чи безпідставне оголошення висновку судді - санкцією може стати не лише відмова у прийнятті позову чи задоволення клопотання, а й прямий штраф безпосередньо тієї особи, яка вчинила відповідну дію.
Значним конституційним нововведенням є запровадження інституту конституційної скарги, що надає кожному право звернутися до Конституційного Суду України зі скаргою щодо конституційності закону України, якщо особа вважає, що закон України, застосований в остаточному судовому рішенні у її справі, суперечить Конституції України.
Не можна залишити поза увагою конституційні зміни, якими запроваджується обов’язковий досудовий порядок врегулювання спорів у випадках, встановлених законом.
Упроваджується судова медіація, як окремий закритий процес досягнення згоди між сторонами за участю судді, коли суддя окремо та закрито спілкується з обома сторонами та шукає можливість досягнення між ними згоди.
Серед процесуальних новацій увагу привертає поступовий перехід від «паперового» до «електронного» судочинства. Так, згідно з проектами нових процесуальних кодексів, суди проводитимуть розгляд справ за матеріалами в електронній формі. Лише у разі неможливості такого розгляду з технічних причин допускатиметься розгляд справ за матеріалами в паперовій формі.
Виключно в електронній формі передбачатиметься надсилання всіх документів у справах особам, які зареєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Також проектами пропонується забезпечити учасникам судового процесу можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вдома, на робочому місці тощо), а свідкам та експертам – у приміщенні іншого суду.
Тому я переконаний, що метою судової реформи є функціонування в Україні такої судової системи, яка орієнтується на задоволення потреб та інтересів насамперед споживача судових послуг. У результаті реформи ми повинні одержати судову систему, що забезпечує максимальну ефективність виконання судами своєї основної функції – здійснення правосуддя. Суд і судова система завжди породжуються певною суспільною системою, нехай і внаслідок владної волі тих чи інших політичних сил. Тому «ефективність» діяльності судової системи так само має розглядатися через призму соціальних потреб.
В Україні сучасний етап судової реформи – це слушний час узяти на озброєння зазначені критерії та звернути увагу на широкий спектр новацій, упровадження яких може допомогти в досягненні мети реформування системи судоустрою.
Суддя-спікер
Дзержинського міського суду Донецької області Є.В. Челюбєєв
_03_03.png)
